Omakub - Omarchy

Рання естетика

The Omakub desktop: GNOME overview with a misty forest wallpaper, dock, and workspaces — Можливості GNOME обмежені, але я зробив, що міг.

Neovim and a terminal running inside Zellij, showing the Omakub file tree — Neovim і Zellij одразу з коробки.

The omakub theme command in a terminal, with the Omakub ASCII banner — Навіть тоді одна команда могла змінити тему кількох застосунків.

Дорога до Omarchy

Omakub довів тезу: дай розробникам красивий, повний Linux одразу з коробки — і вони прийдуть! Десятки тисяч прийшли.

Але він також уперся в стелю. Omakub був шаром смаку поверх Ubuntu й GNOME, а в тих є власні сильні переконання. Ідеї, які мене справді хвилювали — тайлінг, усе на клавіатурі, система, що ставить термінал у центр усесвіту, — боролися з платформою, замість того щоб випливати з неї.

Тож омакасе переїхало з Ubuntu на Arch, з GNOME на Hyprland і стало Omarchy. Не шар поверх чужого дистрибутива, а вся страва. Усе, до чого тягнувся Omakub, — не питаючи ні в кого дозволу.

Будинок для літніх укомплектовано

Сам Omakub уже на пенсії. Репозиторії заархівовано на GitHub — omakub і omakub-site. Але добрі ідеї не йдуть на пенсію — вони форкаються! Omabuntu — це форк спільноти, що продовжує лінію omakase-Ubuntu. Якщо Arch — занадто сміливий крок, а Ubuntu — дім, то вам туди.

Дякуємо всім, хто запускав його, долучався до нього й хизувався своїми робочими столами. Omakub ішов, щоб Omarchy могла бігти.