Перейти до вмісту
Chapters
  1. Ласкаво просимо до Omarchy!
  2. Початок роботи
  3. Перехід із Mac або Windows
  4. Навігація
  5. Верхня панель
  6. Теми
  7. Гарячі клавіші
  8. Уніфікований буфер обміну та історія
  9. Нагадування
  10. Повідомлення
  11. Вилучення тексту й диктування
  12. Скріншоти та запис екрана
  13. Перемикачі, бездіяльність і заставка
  14. Omarchy CLI
  15. Термінал
  16. Neovim
  17. AI
  18. Інструменти для розробки
  19. Інструменти оболонки
  20. Функції оболонки
  21. TUIs
  22. Графічні інтерфейси
  23. Браузери
  24. Комерційні застосунки та служби
  25. Вебзастосунки
  26. Ігри
  27. Заповнення PDF
  28. Windows VM
  29. Інші пакунки
  30. Оновлення
  31. Dotfiles
  32. Плагіни оболонки
  33. Монітори
  34. Клавіатура, миша і трекпад
  35. Мережа
  36. Сон системи
  37. Апаратна автентифікація
  38. Шрифти
  39. Фони
  40. Запрошення командного рядка
  41. Брендинг
  42. Поширені налаштування
  43. Створення власної теми
  44. Підтримка Mac
  45. Вирішення проблем
  46. Поширені запитання
  47. Знімки системи
  48. Безпека
  49. Omarchy на...
  50. Встановлення з подвійним завантаженням
  51. Встановлення без участі користувача

Посібник

Встановлення без участі користувача

Образ ISO Omarchy може встановити себе сам, коли нікого немає за клавіатурою. Якщо програма встановлення знаходить другий диск із міткою cidata, на якому є її файли конфігурації, вона копіює їх, повністю пропускає майстер налаштування й самостійно перезавантажується в готову систему. Не потрібна жодна спеціальна збірка ISO, жоден додатковий пункт у меню завантаження - якщо такого диска не підключено, нічого не змінюється, і ви отримуєте звичайний майстер.

Тому Omarchy чудово підходить як базовий образ для одноразових середовищ розробки: створіть VM у Proxmox або за допомогою Packer, завантажте її, йдіть собі й підключайтеся через SSH. cidata - це мітка cloud-init NoCloud, тож усі поширені інструменти віртуалізації вже вміють підключати такий диск.

Файли конфігурації

Ці файли - саме те, що записує власний майстер програми встановлення, тож найпростіший спосіб отримати початковий набір - виконати одне інтерактивне встановлення (скажімо, у VM) і скопіювати те, що воно записало в /root:

Файл Обов’язковий Призначення
user_configuration.json Так Диск, ім’я хоста, часовий пояс, клавіатура
user_credentials.json Так Ім’я користувача та хеш пароля
user_encrypt_installation.txt Ні true, коли конфігурація містить блок disk_encryption
authorized_keys Ні Публічні ключі SSH, по одному в кожному рядку
tailscale_authkey Ні Ключ автентифікації Tailscale для приєднання до вашого tailnet під час першого завантаження

Згенеруйте хеш пароля для user_credentials.json за допомогою openssl passwd -6 "yourpassword".

Ім’я та email для комітів git не входять до встановлення. Задайте їх, коли машина запрацює, наприклад через SSH, за допомогою omarchy setup git --name "Jane Doe" --email jane@example.com.

Ви також можете покласти порожній файл із назвою defer-provisioning замість user_credentials.json. Це запустить те саме встановлення з підготовкою для іншого власника, яке можна запустити інтерактивно: машина встановлюється без жодних особистих даних, а той, хто завантажить її першим, вибере свою клавіатуру й створить свого користувача. Це режим для стендів створення образів, де диск узагалі не повинен містити нічиїх облікових даних.

Доступ через SSH

Коли присутній authorized_keys, програма встановлення налаштовує ці ключі як ~/.ssh/authorized_keys користувача, вмикає sshd і відкриває для нього брандмауер. (Стандартне встановлення Omarchy постачається з openssh із вимкненою службою й закритим портом, тож машина без нагляду інакше була б недосяжною.) Встановлення лише додає ваші ключі - воно не послаблює жодних інших параметрів автентифікації демона SSH.

Коли натомість присутній tailscale_authkey, машина приєднується до вашого tailnet під час першого завантаження: Tailscale встановлюється з пакетів, що входять до ISO, брандмауер дозволяє інтерфейс tailnet, а фонове завдання виконує приєднання, щойно машина справді отримає мережу, і повторює спроби, доки не досягне успіху. Використовуйте багаторазовий, попередньо авторизований ключ, щоб один образ диска міг обслуговувати багато машин.

Створення диска cidata

Підійде будь-яка файлова система з правильною міткою. Крихітний ISO - це простий спосіб:

mkdir cidata
cp user_configuration.json user_credentials.json authorized_keys cidata/
genisoimage -output cidata.iso -volid cidata -joliet -rock cidata/

Потім підключіть його до VM разом з ISO Omarchy. Ось повний приклад для Proxmox:

qm create 101 --name my-omarchy \
  --bios ovmf --machine q35 --cpu host --cores 4 --memory 8192 \
  --ostype l26 --scsihw virtio-scsi-single \
  --efidisk0 local-lvm:0,efitype=4m,pre-enrolled-keys=0 \
  --scsi0 local-lvm:40,discard=on,iothread=1 \
  --net0 virtio,bridge=vmbr0 --vga virtio --serial0 socket \
  --ide2 local:iso/omarchy.iso,media=cdrom \
  --ide3 local:iso/cidata.iso,media=cdrom \
  --boot order='scsi0;ide2'

qm start 101

Порядок завантаження навмисно ставить диск першим: порожній диск під час першого завантаження пропускає завантаження далі до ISO, а встановлена система відтоді завжди завантажується з диска.

Два застереження

Зашифровані встановлення без участі користувача не цілком обходяться без участі - комусь усе одно доведеться ввести парольну фразу LUKS під час першого завантаження. А блок disk_encryption у user_configuration.json містить цю парольну фразу у відкритому тексті, тож ставтеся до диска cidata, створеного із зашифрованого встановлення, як до секрету, яким він і є.